| Chapter 57 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
|
2 |
(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
|
3 |
(57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
|
4 |
(57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
|
5 |
(57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
|
6 |
(57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
|
7 |
¶ (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
|
8 |
(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
|
9 |
(57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
|
10 |
(57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
|
11 |
(57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
|