| Chapter 89 |
1 |
¶ Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
|
2 |
(89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
|
3 |
(89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
|
4 |
(89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
|
5 |
¶ (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
|
6 |
(89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
|
7 |
(89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
|
8 |
(89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
|
9 |
(89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
|
10 |
(89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
|
11 |
(89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
|
12 |
(89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
|
13 |
(89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
|
14 |
(89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
|
15 |
¶ (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
|
16 |
(89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
|
17 |
(89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
|
18 |
(89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
|
19 |
¶ (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
|
20 |
(89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
|
21 |
(89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
|
22 |
(89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
|
23 |
(89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
|
24 |
(89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
|
25 |
(89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
|
26 |
(89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
|
27 |
(89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
|
28 |
(89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
|
29 |
(89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
|
30 |
(89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
|
31 |
(89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
|
32 |
(89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
|
33 |
(89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
|
34 |
(89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
|
35 |
(89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
|
36 |
(89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
|
37 |
(89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
|
38 |
¶ (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
|
39 |
(89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
|
40 |
(89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
|
41 |
(89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
|
42 |
(89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
|
43 |
(89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
|
44 |
(89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
|
45 |
(89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
|
46 |
(89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
|
47 |
(89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
|
48 |
(89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
|
49 |
(89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
|
50 |
(89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
|
51 |
(89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
|
52 |
(89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
|