| Chapter 118 |
1 |
¶ Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|
2 |
Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
|
3 |
Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
|
4 |
Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
|
5 |
У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
|
6 |
Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
|
7 |
Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
|
8 |
Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
|
9 |
краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
|
10 |
Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
|
11 |
Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
|
12 |
Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
|
13 |
Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
|
14 |
Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
|
15 |
Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
|
16 |
Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
|
17 |
Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
|
18 |
Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
|
19 |
¶ Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
|
20 |
Це брама Господня, праведники в неї входять.
|
21 |
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
|
22 |
Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
|
23 |
від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
|
24 |
Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
|
25 |
Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
|
26 |
Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
|
27 |
Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
|
28 |
Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
|
29 |
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
|